;
Дитячий офтальмолог: коли вести дитину і які “хвороби” не варто лікувати
Дитина мружиться на телевізор, і ви вже в паніці гуглите “дитяча короткозорість”. Або помітили, що очі у немовляти іноді косять, і бабуся лякає страшними історіями. А може, на профогляді в садочку сказали “сходіть до окуліста”, і тепер ви не спите ночами, уявляючи окуляри на носі трирічки. Давайте розберемося без паніки — коли дитячі очі справді потребують уваги, а коли це просто особливості розвитку, які пройдуть самі.
Дитячий офтальмолог — чим відрізняється від звичайного
Дитячий окуліст — це не просто лікар, який вміє працювати з малюками (хоча і це важливо). Це фахівець, який знає, як розвивається зір у дітей, які особливості нормальні в кожному віці, і як відрізнити реальну проблему від тимчасового явища.
Чому не можна просто прийти до дорослого офтальмолога
Дитячі очі — не зменшена копія дорослих. Зорова система дитини формується поступово, і те, що у дорослого буде патологією, у немовляти може бути варіантом норми.
Новонароджений бачить світ інакше. У перші тижні життя зір размитий, немовля розрізняє тільки світло і тінь, контрастні об’єкти на відстані 20-30 см. Гострота зору формується поступово — до року дитина бачить приблизно на 50% від дорослої норми, а остаточно зір “дозріває” до 5-7 років.
Очі у немовлят можуть трохи косити — це нормально до 4-6 місяців. Очні м’язи ще вчаться працювати синхронно.
Більшість немовлят народжуються далекозорими — це фізіологічна особливість, яка проходить з ростом очного яблука.
Дорослий офтальмолог може не знати всіх цих нюансів і почати лікувати те, що лікувати не потрібно. Або, навпаки, пропустити проблему, яка у дитини виглядає інакше, ніж у дорослого.
Як проходить прийом у дитячого окуліста
З маленькими дітьми складніше — вони не можуть сказати “бачу гірше” или прочитать буквы в таблице. Тому методи обстеження інші.
Для немовлят (до року):
Лікар дивиться, як дитина реагує на світло, чи стежить очима за яскравою іграшкою, чи фіксує погляд на обличчі мами. Перевіряє рефлекси, оглядає очне дно (для цього закапують краплі, що розширюють зіниці), дивиться, чи немає вроджених аномалій.
Обстеження проходить на руках у батьків. Лікар використовує яскраві іграшки, ліхтарики, спеціальні прилади. Головна задача — не налякати дитину і встигнути все подивитися, поки малюк у хорошому настрої.
Для дітей 2-3 років:
Використовують спеціальні таблиці не з буквами, а з картинками — будиночок, машинка, ялинка, кільце. Дитина показує пальцем або називає, що бачить. Якщо дитина соромиться або не хоче говорити, лікар спостерігає за її реакціями — куди дивиться, чи тягнеться до дрібних предметів, чи помічає іграшку збоку.
Для дітей від 4 років:
Уже можна використовувати класичні таблиці з буквами або спеціальні дитячі варіанти (кільця Ландольта з розривом, буква Ш у різних положеннях). Діти в цьому віці вже розуміють, що від них хочуть, і можуть сказати, бачать вони символ чи ні.
Важливий момент: дитячий офтальмолог вміє працювати з непосидами. Якщо дитина втомилася, вередує або боїться — лікар може розбити прийом на кілька коротких сесій або використовувати ігрові методи. Насильно утримати і перевірити зір неможливо — результати будуть недостовірними.
Що брати з собою на прийом
- Улюблену іграшку або планшет — щоб було чим відволікти дитину в черзі
- Змінний одяг для немовляти — про всяк випадок
- Сонцезахисні окуляри — якщо будуть розширювати зіниці (після цього очі чутливі до світла кілька годин)
- Перекус і воду — голодна дитина вередує сильніше
- Медичну карту — якщо є попередні висновки окуліста або інших лікарів
Не годуйте дитину прямо перед прийомом. Обстеження проходить у різних положеннях (сидячи, лежачи, на руках), и з повним животом малюкові буде некомфортно.
Планові огляди — коли вести дитину до окуліста
Навіть якщо нічого не турбує, дітей потрібно показувати офтальмологу регулярно. Багато проблем із зором не мають явних симптомів на ранніх стадіях, особливо у маленьких дітей.
Графік плановых візитів
Перший огляд — у пологовому будинку або в перший місяць життя.
Неонатолог або педіатр оглядає очі немовляти на предмет вроджених аномалій, катаракти, глаукоми. Якщо все в порядку — наступний візит через кілька місяців.
В 1 місяць (якщо є показання) або в 3 місяці.
Перевіряють, як дитина фіксує погляд, чи стежить за предметами, чи немає косоокості або ністагму (тремтіння очей).
В 6 місяців.
Дивляться координацію очей, перевіряють очне дно, виключають вроджені проблеми, які могли не проявитися раніше.
В 1 рік.
Обов’язковий огляд. До цього віку зір уже достатньо розвинений, щоб виявити серйозні дефекти рефракції (короткозорість, далекозорість, астигматизм) та інші проблеми.
В 3 роки (перед садочком).
Перевірка гостроти зору, виявлення косоокості, амбліопії (лінивого ока). У цьому віці багато проблем ще можна добре скорегувати.
В 5-6 років (перед школою).
Важливий огляд. Якщо є проблеми із зором, їх потрібно вирішити до школи, інакше дитині буде складно вчитися. Перевіряють гостроту зору вдалину і зблизька, бінокулярний зір, сприйняття кольорів.
Далі — раз на рік.
Якщо все в порядку, достатньо щорічної перевірки. Якщо виявили короткозорість, астигматизм або інші проблеми — окуліст призначить свій графік спостереження.
Групи ризику — кому потрібно спостерігатися частіше
Деяким дітям планових оглядів недостатньо. Потрібен особливий контроль, якщо:
- Недоношеність. Діти, що народилися раніше терміну (особливо з вагою менше 1500 г), ризикують отримати ретинопатію недоношених — проблему з сітківкою. Таких дітей перевіряють часто, починаючи з перших тижнів життя.
- Спадковість. Якщо у батьків короткозорість, астигматизм, косоокість, глаукома, катаракта — у дитини вищий ризик отримати те ж саме. Перевіряти частіше.
- Пологові травми або ускладнені пологи. Тривала гіпоксія (нестача кисню) може вплинути на зорову систему.
- Неврологічні проблеми. Якщо у дитини ДЦП, затримка розвитку, гідроцефалія або інші неврологічні діагнози — зір потрібно перевіряти регулярно.
- Синдроми і генетичні захворювання. Багато синдромів (Дауна, Марфана та інші) пов’язані з підвищеним ризиком очних проблем.
Ознаки, що у дитини проблеми із зором
Маленька дитина не скаже “мамо, я погано бачу”. Потрібно стежити за її поведінкою і зовнішнім виглядом очей.
У немовлят (до року)
- Не стежить очима за яскравою іграшкою (після 2-3 місяців повинна)
- Не фіксує погляд на обличчі мами (після 1-2 місяців повинна)
- Не реагує на світло або, навпаки, різко мружиться навіть від помірного освітлення
- Очі косять (невелика періодична косоокість до 4-6 місяців нормально, але постійна або сильна — привід для перевірки)
- Одне око “їде” вбік, коли інше дивиться прямо
- Зіниці каламутні або білясті (мають бути чорними)
- Очі збільшені, випуклі, сльозяться (може бути вроджена глаукома)
- Ністагм — очі тремтять, “бігають” з боку в бік
У дітей старших (1-3 роки)
- Не помічає дрібні предмети на підлозі, промахується повз іграшки
- Перечіпається через речі, які лежать прямо перед нею
- Підходить занадто близько до телевізора або книжки
- Мружиться, коли дивиться вдалину
- Нахиляє або повертає голову під дивним кутом, щоб розглянути щось
- Закриває одне око рукою, коли дивиться на об’єкт
- Часто тре очі (не тільки коли хоче спати)
- Часто моргає без видимої причини
- Очі червоні, сльозяться постійно або регулярно
У школярів
- Скаржиться на головні болі після школи або читання
- Швидко втомлюється при читанні, через 10-15 хвилин відволікається
- Тримає книгу занадто близько до обличчя (ближче 25-30 см)
- Втрачає рядок при читанні, водить пальцем
- Погіршилася успішність без видимих причин (особливо якщо дитина скаржиться, що “не бачу, що на дошці”)
- Примружується, коли дивиться на дошку в школі
- Скаржиться на двоїння в очах
- Уникає ігор з м’ячем або плохо ловит мяч (може бути проблема з бинокулярным зрением)
Будь-який з цих ознак — привід показати дитину офтальмологу, не чекаючи планового огляду.
Вроджені проблеми — що знаходять у перший рік життя
Вроджена катаракта
Помутніння кришталика, яке є з народження. Зіниця не чорна, а сіра або біляста. Це серйозна проблема — якщо не прооперувати вчасно, дитина може назавжди втратити зір на цьому оці (розвинеться амбліопія).
Лікування — операція, зазвичай у перші місяці життя. Каламутний кришталик видаляють, потім ставлять штучний або коригують зір окулярами/лінзами.
Вроджена глаукома
Підвищений внутрішньоочний тиск з народження. Зустрічається рідко (приблизно 1 випадок на 10 000 дітей), але це небезпечна річ.
Ознаки:
- Очі збільшені, виглядають “витріщеними”
- Рогівка каламутна, ніби набрякла
- Дитина мружиться від світла, очі постійно сльозяться
- Світлобоязнь
Без лікування глаукома призводить до сліпоти. Лікування — операція, яка знижує внутрішньоочний тиск.
Ретинопатія недоношених
Проблема сітківки у дітей, що народилися сильно раніше терміну (зазвичай до 32 тижнів вагітності і з вагою менше 1500 г).
Сітківка у недоношених ще не до кінця сформована. Іноді судини ростуть неправильно, і це може привести до відшарування сітківки і сліпоти.
Важливо: усіх недоношених дітей регулярно перевіряє офтальмолог, починаючи з перших тижнів життя. Якщо помічають ретинопатію, можуть зробити лазерну коагуляцію — припекти проблемні зони сітківки, щоб зупинити процес.
Більшість випадків ретинопатії легкі і проходять самі. Але контроль обов’язковий.
Медичне перевезення хворих Львів та обасть «Євро-Мед»
✅ Медичне перевезення хворих Львів та за межами міста
✅ Перевезення лежачих хворих • Україна
✅ Перевезення хворих за кордон • Європа • США • ОАЭ
uarenamed@gmail.com – для клієнтів
тел: (095)66-97-090